.

.

суботу, 18 квітня 2015 р.

Освіта на шляху реформування (думки з приводу)




В кінці жовтня 2014 р. Міносвіти представив для обговорення проект Концепції розвитку освіти України на період 2015-2020 років. У цьому документі показано численні проблеми, які накопичувались в освіті за період існування незалежної України, подано основні напрямки реформування освіти України. Як зазначається у проекті, однією із численних проблем в освіті є "занепад матеріально-технічної бази...". І це дійсно так. Більшість вчителів фізики погодяться зі мною у тому, що рівень забезпечення фізичних кабінетів практично нульовий. Яка може бути мова про якісне навчання, коли обладнання застаріле і в недостатній кількості. Коли динамометри служать більше 20-ти років, коли амперметрам і вольтметрам більше років, ніж мені.


Із цієї ситуації намагаюсь якось викручуватись: виготовляю нескладні прилади із підручних матеріалів, використовую різноманітні педагогічні програмні засоби, можливості Internet і т.д. Проте це не є вирішення проблеми. Це питання мусить розв'язуватись системно і на державному рівні. Тому я з надією очікую реалізації наступного пункту концепції:
"2.2.2.1 Відновити в 2015-2020 роках лабораторну та практичну частину природничої підготовки (фізика, хімія, біологія, географія) у загальноосвітніх навчальних закладах, передбачити їх обладнання новітніми лабораторними комплексами та витратними матеріалами"(Проект).


На даний час в Україні можна придбати сучасне, з гарним дизайном обладнання для кабінетів фізики. Проте ціна мене, м'яко кажучи, здивувала. Так, наприклад, інтернет магазин навчального обладнання "Укрдидак" пропонує демонстраційний метр за ціною 550 гр., а штатив лаботаторний - 1092,80 гр.!!! Уявіть собі,скільки коштуватиме весь комплект. А в масштабах країни? Тому я сумніваюсь, що держава зможе забезпечити в найближчий час фінанасування реалізації цієї частини Концеції. Як бути? Не хотілося б, щоб Концецію прийняли, а її здійснення переклали на плечі вчителів, батьків, меценатів і т.д. Не хочеться щоб знову вийшло: "Хотіли як краще - а вийшло як завжди".


Тому, пропоную пункт 2.2.2.1 доповнити: "Гарантувати для цього відповідне фінансування згідно конкретних потреб кожного навчального закладу". На першому етапі ,можливо, щоб кожна школа визначила перелік найнеобхіднішого обладнання та матеріалів.

А що  думаєте ви, шановні колеги?