Усім дев'ятикласникам пропоную безкоштовний відеокурс по підготовці до ДПА з математики. Цей курс було створено по Збірнику підсумкових контрольних робіт М. В. Березняка.

Маю надію, що моя робота принесе користь і для вчителів, які проводять уроки математики онлайн.

Приємного перегляду!

 

                                                                          Легенда про шахи

Давним-давно, півтори тисячі років тому Індією правил молодий і легковажний раджа Баграм. Він був дуже запальний, самовпевнений, не бажав прислухатися до порад своїх помічників і в результаті постійно воював зі своїми сусідами.

Він знав тільки одну мову — мову сили, хоча набагато краще дружити з чужими країнами, а не сваритися з ними. Баграм майже довів Індію до розорення, адже збройні конфлікти забирали життя тисяч і тисяч підданих — колишніх селян, яким довелося надіти військову форму і відправитися на полі брані. Як наслідок, інші поля — ті, на яких росте зерно — порожніли і заростали бур’янами. На велику країну опускався примара голоду …

Придворні мудреці ламали голову над тим, як напоумити юного раджу і відучити його нападати на сусідів з-за всяких дрібниць. І, нарешті, придумали … іграшкову війну, тобто шахи. Винайшов їх хитромудрий Назір, син Дагер. В шахи грають двоє, і у кожної зі сторін є піхота, кіннота і навіть могутні індійські слони — все точно так само, як у справжній армії Баграмі. Перед початком битви обидві армії рівні, тому в шахах перемагає не той, хто поставить під рушницю більше селян, а той, хто дальновиднее, хитріший, спритніший. Шахіст повинен бути не тільки безстрашним і рішучим, але і холоднокровним, терплячим, мати гнучким мисленням.

Шахи дуже сподобалися Баграмі. Він звелів усім своїм підданим навчитися цій грі і вів з ними нескінченні битви. Також раджа захотів віддячити Назір за його винахід і запитав мудреця, яку б він хотів отримати нагороду. Назір смиренно вклонився і відповів:
— О, великий Баграм! Вели покласти на першого клітку шахівниці одне пшеничне зернятко …
— Це і є те винагороду, яка ти хочеш отримати? — Здивувався раджа.
— На другому клітку нехай твої слуги покладуть два зернятка, на третю — чотири, на четверту — ще в два рази більше, тобто вісім зерняток. І на кожну наступну клітину нехай кладуть у два рази більше зерен, ніж на попередню.
— Ось так ти, виявляється, цінуєш мою щедрість! — Обурився Баграм. — Ну добре, ти отримаєш свій мішок пшениці!

Але Назір шанобливо попросив раджу не поспішати з виведенням і все акуратно порахувати. А коли придворні математики порахували потрібну кількість зерен, то не змогли приховати свого подиву. Виявилося, щоб розплатитися з мудрецем, потрібно 18 446 744 073 709 551 615 зерен пшениці. Ось як звучить це число:

18 квінтильйонів 446 квадрильйонів 744000000000000 73 млрд 709 551 000 615! Це набагато більше, ніж піщинок у пустелі Сахарі — найбільшій пустелі на нашій планеті. Цього зерна вистачило б на те, щоб 9 разів засіяти всю землю (всю—всю, навіть ту її частину, що знаходиться під водою або покрита

Дізнавшись це число, раджа був приголомшений і перейнявся ще більшою повагою до шахів і Назір. Баграм дуже змінився, став набагато більш стриманим у своїх оцінках, помирився з сусідами і став розвивати у своїй країні землеробство і ремесла. На землю Індії прийшли мир і благоденство..

Джерело

 

               Переваги та недоліки штучного інтелекту в освіті

Наразі вчительська спільнота згідна з тим, що штучний інтелект потрібно впроваджувати у навчальний процес. Проте переважна більшість вчителів не знають з чого почати та як його втілювати.

Сьогодні штучний інтелект починає займати важливе місце в освіті. Він розширює потенціал системи освіти, сприяє розширенню можливостей як вчителів, так і учнів.

Штучний інтелект змінює способи підходу до навчання, він забезпечує максимальну успішність учнів, готує їх до майбутнього самостійного життя.

Надається доступ до колективного інтелекту. При цьому зменшується час на рутинну, паперову роботу, щоб вчителі мали змогу більше приділяти уваги учням.

Розглянемо основні переваги та недоліки його використання. Дальше...